Новая редакция Ст. 291 УК РФ
1. Дача взятки должностному лицу, иностранному должностному лицу либо должностному лицу публичной международной организации лично или через посредника (в том числе когда взятка по указанию должностного лица передается иному физическому или юридическому лицу) —
наказывается штрафом в размере до пятисот тысяч рублей, или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период до одного года, или в размере от пятикратной до тридцатикратной суммы взятки, либо исправительными работами на срок до двух лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет или без такового, либо принудительными работами на срок до трех лет, либо лишением свободы на срок до двух лет со штрафом в размере от пятикратной до десятикратной суммы взятки или без такового.
2. Дача взятки должностному лицу, иностранному должностному лицу либо должностному лицу публичной международной организации лично или через посредника (в том числе когда взятка по указанию должностного лица передается иному физическому или юридическому лицу) в значительном размере —
наказывается штрафом в размере до одного миллиона рублей, или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период до двух лет, или в размере от десятикратной до сорокакратной суммы взятки, либо исправительными работами на срок от одного года до двух лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок от одного года до трех лет или без такового, либо лишением свободы на срок до пяти лет со штрафом в размере от пятикратной до пятнадцатикратной суммы взятки или без такового.
3. Дача взятки должностному лицу, иностранному должностному лицу либо должностному лицу публичной международной организации лично или через посредника (в том числе когда взятка по указанию должностного лица передается иному физическому или юридическому лицу) за совершение заведомо незаконных действий (бездействие) —
наказывается штрафом в размере до одного миллиона пятисот тысяч рублей, или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период до двух лет, или в размере от тридцатикратной до шестидесятикратной суммы взятки с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до пяти лет или без такового либо лишением свободы на срок до восьми лет со штрафом в размере до тридцатикратной суммы взятки или без такового и с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до пяти лет или без такового.
4. Деяния, предусмотренные частями первой — третьей настоящей статьи, если они совершены:
а) группой лиц по предварительному сговору или организованной группой;
б) в крупном размере, —
наказываются штрафом в размере от одного миллиона до трех миллионов рублей, или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период от одного года до трех лет, или в размере от шестидесятикратной до восьмидесятикратной суммы взятки с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до семи лет или без такового либо лишением свободы на срок от семи до двенадцати лет со штрафом в размере до шестидесятикратной суммы взятки или без такового и с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до семи лет или без такового.
5. Деяния, предусмотренные частями первой — четвертой настоящей статьи, совершенные в особо крупном размере, —
наказываются штрафом в размере от двух миллионов до четырех миллионов рублей, или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период от двух до четырех лет, или в размере от семидесятикратной до девяностократной суммы взятки с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до десяти лет или без такового либо лишением свободы на срок от восьми до пятнадцати лет со штрафом в размере до семидесятикратной суммы взятки или без такового и с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до десяти лет или без такового.
Примечание. Лицо, давшее взятку, освобождается от уголовной ответственности, если оно активно способствовало раскрытию и (или) расследованию преступления и либо в отношении его имело место вымогательство взятки со стороны должностного лица, либо лицо после совершения преступления добровольно сообщило в орган, имеющий право возбудить уголовное дело, о даче взятки.
Комментарий к Статье 291 УК РФ
1. Общественная опасность рассматриваемого деяния состоит в том, что оно посягает на интересы государственной службы, дезорганизует деятельность аппарата государственной власти и органов местного самоуправления, создает негативное представление у значительной части членов общества о всеобщей продажности должностных лиц, занимающих государственные должности, устанавливаемые Конституцией, федеральными законами либо законами субъектов РФ, тем самым подрывая престиж и авторитет государственной и муниципальной службы и снижая должностной статус лиц, уполномоченных на выполнение публично-правовых обязанностей и функций.
2. Об объекте и предмете посягательства см. п. 2 — 2.6 коммент. к ст. 290.
3. Объективная сторона дачи взятки включает в себя незаконное вручение должностному лицу лично или через посредника взятки в виде денег, ценных бумаг, иного имущества или выгод имущественного характера за действия (бездействие), которые входят в его служебные полномочия, либо возможность в силу своего должностного положения способствовать таким действиям (бездействию), либо за общее покровительство или попустительство по службе (ч. 1), а также за незаконные действия по службе (ч. 2).
3.1. Объективная сторона состава дачи взятки через посредника включает в себя: передачу предмета взятки посреднику; передачу предмета взятки посредником и принятие ее должностным лицом. При этом посредником является лицо, которое, действуя по поручению взяткодателя или взяткополучателя, само передает предмет взятки, становясь соучастником дачи взятки. Содержание действий по передаче аналогично действиям, непосредственно осуществляемым взяткодателем, передающим предмет взятки. Ответственность посредника, в зависимости от конкретных обстоятельств дела и его роли в даче или получении взятки, наступает лишь в случаях, предусмотренных ст. 33 (п. 8, 12 Постановления Пленума ВС РФ от 10.02.2000 N 6).
3.2. Дача взятки считается оконченным (составом) преступлением в момент передачи должностному лицу хотя бы части незаконного вознаграждения. Если взяткодателем совершены все действия, направленные на дачу взятки, но деньги, материальные ценности или выгоды имущественного характера, являющиеся предметом взятки, не были приняты должностным лицом, данное деяние необходимо квалифицировать как покушение на дачу взятки. Как неоконченное преступление следует квалифицировать действия виновного и в случае, когда он сам пытался вручить взятку, но получатель не принял ее, и в случае, если он действовал через посредника.
4. Субъективная сторона характеризуется только прямым умыслом. Сознанием виновного охватывается, что он незаконно передает вознаграждение должностному лицу за совершение им действия (бездействия) в пользу дающего с использованием служебных полномочий, либо за способствование в силу занимаемого должностного положения совершению в пользу дающего действия (бездействия) другим должностным лицом, либо за общее покровительство или попустительство по службе и желает передать должностному лицу взятку или предоставить иную имущественную выгоду с целью получения определенных преимуществ для себя со стороны должностного лица.
4.1. Прямой умысел в рассматриваемом преступлении является определяющим и при квалификации действий посредника дачи взятки при условии, что его сознанием полностью охватывались фактические обстоятельства дела. Если у посредника отсутствует понимание того, что он осуществляет передачу взятки должностному лицу, его ответственность исключается, потому что в этом случае он не осознает, что является участником совершаемого преступления, так как добросовестно заблуждается относительно оснований передачи незаконного вознаграждения и не понимает неправомерности совершаемых действий.
4.2. Состав преступления отсутствует, если при передаче вознаграждения дающий предполагает, что должностное лицо имеет право на данное вознаграждение.
4.3. Мотивы и цели дачи взятки могут быть различными, однако они всегда носят антисоциальный характер. Подкупив должностное лицо, виновный стремится удовлетворить свой личный интерес, решить конкретные вопросы для себя, своих близких и т.п. Не исключается состав дачи взятки и в тех случаях, когда взяткодатель руководствуется ложно понятыми интересами службы, интересами своего предприятия, учреждения или организации и т.д. В любом случае необходимо иметь в виду, что всегда взятка дается за выполнение (невыполнение) служебного действия (бездействия) должностного лица в интересах самого взяткодателя или представляемых им третьих лиц (юридических, физических).
4.4. Если лицо получает от взяткодателя деньги якобы для передачи должностному лицу в качестве взятки и, не намереваясь этого делать, присваивает их, содеянное должно квалифицироваться как мошенничество. Если посредник сам склонил взяткодателя к даче взятки, которую затем присвоил, его действия следует квалифицировать по совокупности как подстрекательство к даче взятки (ч. 4 ст. 33 и ст. 291) и мошенничество (статья 159).
5. Субъектом дачи взятки является физическое вменяемое лицо, достигшее 16-летнего возраста. В качестве взяткодателя могут выступать также должностные лица, управленческие работники коммерческих и иных организаций и любые другие частные лица. Указанные лица могут также выступать в качестве посредников.
5.1. При квалификации анализируемого преступления следует отграничивать взяткодателя от посредника во взяточничестве, через которого могут осуществляться передача и получение взятки. При этом для квалификации действий посредника по коммент. статье и соответствующим статьям УК РФ не имеет значения, получил ли он от взяткодателя либо взяткополучателя вознаграждение за посредничество. Действия посредника со стороны взяткодателя квалифицируются как соучастие в даче взятки только при осознании того, что передаваемые им деньги, ценности или иные материальные средства или предоставляемые услуги являются взяткой.
5.2. Лицо, которое организует дачу или получение взятки, подстрекает к этому либо является посредником дачи или получения взятки и одновременно выполняет посреднические функции, несет ответственность за соучастие в даче или получении взятки. Вопрос о квалификации деяний соучастника в данном случае должен решаться с учетом направленности его умысла исходя из того, в чьих интересах, на чьей стороне и по чьей инициативе — взяткодателя или взяткополучателя он действует.
6. Квалифицированным видом посягательства (ч. 2) является дача взятки должностному лицу за совершение последним заведомо незаконных действий (бездействия), что значительно повышает степень общественной опасности анализируемого преступления. Незаконное действие (бездействие) должностного лица — это такое противоправное поведение, которое возникает в связи с нарушением регламентированных нормативными документами обязанностей по службе (см. п. 6 коммент. к ст. 290).
6.1. Если взяткодатель передал должностному лицу деньги, имущество или иные материальные ценности с целью склонить последнего к совершению противоправных действий, образующих другой состав преступления (служебный подлог, превышение должностных полномочий и т.д.), содеянное взяткодателем необходимо квалифицировать по совокупности как дачу взятки и соучастие (в качестве подстрекателя или организатора) в совершении соответствующего преступления.
6.2. Обязательным признаком субъективной стороны состава анализируемого преступления является заведомость знания взяткодателя о характере тех действий (бездействия), которые должностное лицо должно совершить (либо воздержаться от совершения) в отношении виновного, поэтому для квалификации по данному признаку необходимо установить, что при передаче незаконного вознаграждения лицо осознавало, что дает взятку за совершение должностным лицом именно незаконных действий. Характер незаконных действий лица, за совершение которых дается взятка, может быть различным. Определяющим должно быть то, что незаконность такого рода действия (бездействия) была очевидна для лица, дающего взятку.
При систематической передаче ценностей и оказании услуг имущественного характера должностному лицу за общее покровительство или попустительство на службе суду надлежит установить, не объединены ли эти деяния единым умыслом взяткодателя. При отсутствии признаков совокупности преступлений такие действия следует квалифицировать как единое продолжаемое преступление по ч. 1 ст. 291.
7. В примеч. к коммент. статье предусматривается два основания освобождения лица от УО за дачу взятки: а) если имело место вымогательство вознаграждения (см. п. 10 — 10.2 коммент. к ст. 290) со стороны должностного лица (требование взятки под угрозой совершения таких действий по службе, которые могут причинить существенный вред правоохраняемым интересам). Освобождение от УО взяткодателя в таких случаях определяется тем, что взяткодатель поставлен в положение, при котором он вынужден, в силу сложившихся обстоятельств, дать взятку с тем, чтобы защитить свои законные интересы от неправомерных действий должностного лица; б) если лицо добровольно сообщило органу, имеющему право возбуждать УД, о даче взятки. В контексте ст. 75 добровольная явка с повинной представляет собой поведение, сочетающее в себе добровольность заявления (сообщения) о совершенном преступлении как разновидности признания в нем и чистосердечное раскаяние в содеянном. При этом сообщение должно быть сделано по собственной инициативе, своей воле и желанию, а не вынужденно.
7.1. В основе добровольности как обязательного признака деятельного раскаяния лежит осознание лицом того, что оно может и дальше уклоняться от ответственности, что о взятке правоохранительным органам ничего не известно, однако оно решает обратиться с соответствующим заявлением в правоохранительные органы.
7.2. Согласно п. 22 Постановления Пленума ВС РФ от 10.02.2000 N 6 при решении вопроса об освобождении от уголовной ответственности лица, сообщившего органу, имеющему право возбудить УД, о даче взятки должностному лицу, денег, ценных бумаг, иного имущества, следует иметь в виду, что сообщение (письменное или устное) должно признаваться добровольным независимо от мотивов, которыми руководствовался заявитель. Не может признаваться добровольным сообщение, сделанное в связи с тем, что о даче взятки стало известно органам власти.
7.3. Освобождение взяткодателей от УО по мотивам добровольного сообщения о совершении преступления не означает отсутствия в действиях этих лиц состава преступления. Поэтому они не могут признаваться потерпевшими и не вправе претендовать на возвращение им ценностей, переданных в виде взятки.
7.4. Изъятые деньги и другие ценности, являющиеся предметом взятки, признанные вещественными доказательствами, подлежат обращению в доход государства на основании п. 4 ч. 3 ст. 81 УПК как нажитые преступным путем.
7.5. Не могут быть обращены в доход государства деньги и другие ценности в случаях, когда в отношении лица были заявлены требования о даче взятки или о незаконной передаче денег, ценных бумаг, иного имущества, если до передачи этих ценностей лицо добровольно заявило об этом органу, имеющему право возбуждать УД, и передача денег, ценных бумаг, иного имущества проходила под контролем данного органа с целью задержания с поличным лица, предъявившего такие требования. В этих случаях деньги и другие ценности, явившиеся предметом взятки, подлежат возврату их владельцу.
8. Преступление, предусмотренное ч. 1 коммент. статьи, относится к категории преступлений средней тяжести; деяние, указанное в ч. 2, является тяжким преступлением.
Другой комментарий к Ст. 291 Уголовного кодекса Российской Федерации
1. Признаки дачи взятки описаны в комментируемой статье таким образом, что для уяснения их содержания необходимо применять систематическое толкование закона, обращаясь и к ст. 290 УК, где характеризуется предмет этого преступления и содержится законодательная характеристика действий (бездействия) лица, за которые дается взятка.
2. Дача взятки является оконченным преступлением в момент получения взятки, когда хотя бы часть ее принята лицом, отвечающим признакам субъекта состава получения взятки (ст. 290 УК РФ), или его близким. Если передача ценностей не состоялась по причинам, не зависящим от взяткодателя (например, лицо отказалось взять деньги), содеянное им является покушением на дачу взятки.
4. Особо квалифицированный состав преступления также предполагает дачу взятки за совершение заведомо незаконных действий (ч. 3). Если лицо совершает за взятку какое-либо не уголовное правонарушение, действия взяткодателя полностью охватываются ч. 2 ст. 291 УК РФ. Если же взяткополучатель совершает преступление, действия взяткодателя образуют совокупность квалифицированной дачи взятки и подстрекательства к конкретному совершенному преступлению.
5. Особо квалифицирующим признаком дачи взятки является также ее дача группой лиц по предварительному сговору или организованной группой (п. «а» ч. 4).
6. Применение примечания к ст. 291 УК, устанавливающего особое основание освобождения от уголовной ответственности, предполагает соблюдение лицом двух условий: во-первых, оно должно активно способствовать раскрытию и (или) расследованию преступления; во-вторых, альтернативно должно иметь место вымогательство взятки либо лицо после совершения преступления добровольно сообщило о даче взятки органу, имеющему право возбудить уголовное дело.
291.1. У цій главі встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
291.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності — особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
291.3. Юридична особа чи фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
291.4. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;
{Підпункт 1 пункту 291.4 статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
{Абзац третій підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
3) третя група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
{Підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники:
а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;
б) фізичні особи — підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:
здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
не використовують працю найманих осіб;
членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;
площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
{Підпункт 4 пункту 291.4 статті 291 в редакції Законів № 71-VIII від 28.12.2014, № 2497-VIII від 10.07.2018}
{Підпункт 5 пункту 291.4 статті 291 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
{Підпункт 6 пункту 291.4 статті 291 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
291.4.1. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене цим Кодексом.
{Підпункт 291.4.1 пункту 291.4 статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
291.4.2. У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин.
{Пункт 291.4 статті 291 доповнено підпунктом 291.4.2 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
291.4.3. Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:
усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;
кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;
особу, утворену шляхом перетворення.
{Пункт 291.4 статті 291 доповнено підпунктом 291.4.3 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
291.4.4. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
{Пункт 291.4 статті 291 доповнено підпунктом 291.4.4 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
291.4.5. Сільськогосподарські товаровиробники — юридичні особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
291.4.6. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
{Пункт 291.4 статті 291 доповнено підпунктом 291.4.6 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
291.4.7. Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники — юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків, а фізичні особи — підприємці — у рік державної реєстрації.
291.5. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:
{Абзац перший пункту 291.5 статті 291 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}
291.5.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
{Підпункт 1 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 набирає чинності з дня набрання чинності законом, що регулює питання діяльності у сфері грального бізнесу — див. п.1 розділу II Закону № 4014-VI від 04.11.2011}
{Абзац перший підпункту 1 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
{Підпункт 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
{Підпункт 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
{Підпункт 5 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
{Підпункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 в редакції Законів № 4834-VI від 24.05.2012, № 129-IX від 20.09.2019}
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
291.5.2. фізичні особи — підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
291.5.3. фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
{Підпункт 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}
291.5.4. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
291.5.5. суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
291.5.6. представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
291.5.7. фізичні та юридичні особи — нерезиденти;
291.5.8. платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
{Підпункт 291.5.8 пункту 291.5 статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
291.5-1. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
291.5-1.1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
291.5-1.2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);
291.5-1.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
{Статтю 291 доповнено пунктом 291.5-1 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
291.6. Платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
{Пункт 291.6 статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}
291.7. Для цілей цієї глави під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:
1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;
2) послуги з ремонту взуття;
3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;
4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;
5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;
6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;
7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;
8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;
9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;
10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
11) виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;
12) послуги з ремонту трикотажних виробів;
13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;
14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;
15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;
16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;
18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;
20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;
21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
23) послуги з ремонту годинників;
24) послуги з ремонту велосипедів;
25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;
27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;
28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;
29) послуги з ремонту ювелірних виробів;
30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;
31) послуги з виконання фоторобіт;
32) послуги з оброблення плівок;
33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;
35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;
36) послуги перукарень;
37) ритуальні послуги;
38) послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;
39) послуги домашньої прислуги;
40) послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.